Дерценські археологічні знахідки Мустьєрського періоду.

мустье на сайт

Середній палеоліт, Епоха Муст’є (300 000 – 30 000 р. до н.е.) – характеризується широким розселенням людини у результаті якої палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився майже на всю вільну від льодовика територію Європи. Територія в Європі заселяється до Волги.  Одночасно з’являються місцеві групи й культури, що стає основою для народження нових рас і народів.

Вдосконалилося виробництво кам’яних знарядь (нуклеуси, і великі (так звані леваллуазькі) пластини). Знаряддя Муст’є виготовлялися в основному з відщепів. Вони відрізняються стійкістю форм.  Ручні рубала зменшуються в розмірах, часто виготовляються з відщепів. З’являються листоподібні наконечники й вістря різних типів, які використовувалися в складених знаряддях і зброї, наприклад у метальних списах.  Мустьєрські знаряддя багатофункціональні: вони служили для обробки дерева й шкір, для стругання, різання й навіть свердління. Типове знаряддя Муст’є — шкребок — має багатолезові форми.

Один з них був знайдений біля села Дерцен!

Дерцен на мапі XVIII ст.

Місцезнаходження знахідки розташоване на північно-західній околиці села Дерцен у глиняному кар’єрі колишнього цегельного заводу, ліворуч від дороги, що веде в село з траси Мукачево–Берегово (М24). Пункт відкрито 24 квітня 2004 р. під час огляду археологічних пам’яток, досліджених свого часу Михайлом Потушняком в урочищі Кішгедь (Мала гора). Місце знахідки розташоване на терасоподібному пласкому підвищенні на лівому березі невеличкої річки Коропець, за півкілометра від підніжжя гори вулканічного походження Теметевгедь (Цвинтарна гора) (висота 162 м н.р.м.). Воно являє собою кінцеву частину невисокого розчленованого плато, яке бере свій початок біля підніжжя Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта. 

Кам’яний артефакт знайдений посередині дугоподібного краю глиняного кар’єру, на глибині близько 4 м від сучасної поверхні. Предмет лежав плазом, частково виступаючи із жовто-коричневого суглинку, який складає усю видиму частину розрізу.

Масивний чоппер, виготовлений із пласкої гальки трапецієподібної форми, вужчий кінець якої несе на собі сліди грубої обробки. Внаслідок нанесення ударів було оформлене поперечне злегка опукле лезо. Поверхня виробу, у тому числі й оброблена, окрім невеликого рецентного пошкодження, покрита двошаровою патиною сірого (нижня) і коричневого (верхня) кольорів товщиною близько 2 мм. Сліди обробки не дуже чіткі, місця сколів згладжені, однак контури кількох з них добре проглядаються. Довжина 140 мм; ширина 120 і 68 мм; товщина (максимальна) – 50 мм. Місце зберігання: відділ археології ЗКМ.

Хронологічна позиція знахідки не визначена. Відсутні будь-які геологічні чи палеонтологічні обґрунтування. Крихкі підстави для попереднього датування дає тільки типологічний аналіз. Чоппери на гальці з поперечним лезом добре відомі на найдавніших стоянках первісних людей. На території Закарпаття вони зафіксовані в нижніх шарах Королева, Рокосові і Малому Раківцю. 

Інтерпретація знахідки проблематична. На місцезнаходженні відомі й матеріали пізніших епох (неоліт – латен). У верхах розрізу кар’єру нами знайдено також два андезитових відщепи, вкритих легкою, гладкою темно-сірою патиною, ймовірно палеолітичного часу. У зв’язку з відсутністю надійної геологічної прив’язки, а також можливою дискусійністю штучної обробки на даному етапі можемо зарахувати цю знахідку до категорії «ймовірних». Палеолітичні знахідки відомі в Дрисині з двох інших пунктів: Теметевгедь і Балоца.

Інші пости

Мистецтво

Шандор Мохі – художник з Дерцена.

“Мистецтву Шандора Мохі не може загрожувати забуття! Величезна його творчість – написана та заслужено прикрашена на одній з найвищих полиць трансільванського пантеону. Жоден вітер, політично-соціально-мистецький

Детальніше »
Археологія

Дерценські археологічні знахідки Мустьєрського періоду.

Середній палеоліт, Епоха Муст’є (300 000 – 30 000 р. до н.е.) – характеризується широким розселенням людини у результаті якої палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився майже

Детальніше »