Археологічні епохи існування людей.

мамонт

Людина, як вид, з’явилася відносно недавно, десь 3 млн. років до нашої ери. Останні динозаври (мається на увазі такі помітні, як Тиранозавр) померли 65 млн. років до н.е. Зрозуміло, що люди і динозаври не зустрічалися! Але жили, розмножувалися і харчувалися поряд з іншими тваринами, що еволюціонували після динозаврів. Еволюціонувала і людина, як вид. Протягом останніх 3 млн. років змінювались континенти, висихали моря, зникали океани, змінювався клімат… Змінювалась і людина! Пристосовувалась до нових умов і створювала нові інструменти, засоби зброї і обробки землі. Які епохи передували нашому часу, – читайте в цій публікації!

Палеоліт.
3 млн. р. до н.е. - 10 000 р. до н.е.

Палеоліт, Кам’яна доба – давня кам’яна доба, найдавніший період людського суспільства. Давня кам’яна доба — час життя «класичного» неандертальця

За палеоліту сформувався первісний лад. За раннього і середнього палеоліту люди жили на дородовій стадії первіснообщинного ладу, за пізнього палеоліту — матріархально-родовим ладом, що набув подальшого розвитку за наступних історичних часів — мезоліту і неоліту. Палеоліт характеризувався поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва. Давня кам’яна доба характеризується льодовиковим періодом, іншими контурами землі і іншим рівнем моря.

Середній палеоліт.
300 000 - 30 000 р. до н.е.

Середній палеоліт, Епоха Муст’є – характеризується широким розселенням людини у результаті якої палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився майже на всю вільну від льодовика територію Європи. Територія в Європі заселяється до Волги.  Одночасно з’являються місцеві групи й культури, що стає основою для народження нових рас і народів. 

Індустрія

Вдосконалилося виробництво кам’яних знарядь (нуклеуси, і великі (так звані леваллуазькі) пластини). Знаряддя Муст’є виготовлялися в основному з відщепів. Вони відрізняються стійкістю форм. Двостороннє оброблені знаряддя зберігаються й у середньому палеоліті, але істотно змінюються. Ручні рубала зменшуються в розмірах, часто виготовляються з відщепів. З’являються листоподібні наконечники й вістря різних типів, які використовувалися в складених знаряддях і зброї, наприклад у метальних списах. Типове знаряддя Муст’є — шкребок — має багатолезові форми. Мустьєрські знаряддя багатофункціональні: вони служили для обробки дерева й шкір, для стругання, різання й навіть свердління.

Основним заняттям населення залишалося полювання. В Ерде (Угорщина) на весні полювали на печерного ведмедя, а влітку — на коня й гіпопотама. На печерну гієну, вовка й бурого ведмедя полювали через їхні шкіри.

Клімат

Початок середнього палеоліту падає на відносно теплий інтергляціал Рисс-Вюрм. Він характеризувався періодом теплого й сухого клімату, коли в Європі ще зберігалася субтропічна фауна: давній слон, гіпопотам, носоріг Мірка. На території Угорщини, наприклад, ще були поширені хвойні й листяні ліси, а клімат був тепліше сучасного: середня температура зими — не нижче 0°.

Неоліт.
10 000 - 3 000 р. до н.е.

Неоліт, новокам’яний вік – період історії людства, який тривав від 10-го до поч. 3-го тис. до н. е.) та прийшов на зміну Мезоліту, заключний період кам’яної доби. Саме з Неолітом пов’язаний початок переходу від привласнювальних форм господарства до відтворювальних, створення культурно-історичних областей, в межах яких розповсюджувалися такі інновації, як відтворювальне господарство, кераміка, відтискальна техніка розщеплення, шліфування, свердління, різноманітні елементи духовної культури.

Енеоліт, мідна доба.
4 000 - 1 000 р. до н.е.

Енеоліт, мідна доба – назва перехідного часу від Неоліту до Бронзової доби, яку застосовують археологи в звʼязку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Вищий, порівняно з Неолітом, етап розвитку продуктивних сил і виробничих відносин первісного суспільства. Період подальшого удосконалення відтворювальних форм господарства (землеробство, скотарство). Накопичення продукту, зростання суспільних багатств стимулювало міжплемінний обмін.

Бронзова доба.
3 000 - 1 000 р. до н.е.

Бронзова доба – культурно-історичний період історії людства, який прийшов на зміну Енеоліту (мідній добі) — перехідному періоду після Кам’яної доби. Характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці та зброї із бронзи, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав.

Видобуток і обробка металу вимагали великого вміння та спеціалізації. Тому ливарна справа, як і гончарна, а пізніше ткацька стали самостійними галузями.

Поліпшилась обробка землі, що сприяло подальшому вдосконаленню виробництва. Люди отримали можливість вести господарство однією сім’єю, в розпорядженні якої залишалися всі надлишки виробленого. Так зародилася приватна власність, що призвела до майнової диференціації.

З винаходом бронзи значно розширився обмін і контакти між окремими районами Землі, що сприяло поширенню бронзових знарядь праці на район, де не було сировини для виплавки металів. Почалися військові зіткнення за оволодіння худобою, ріллею, металом, з’явилися військові керівники, виник культ вождя. Особливе ставлення до вождя як до героя зберігалося навіть після його смерті. Саме в епоху металу входять в звичай великі поховальні споруди — кургани. 

Латен.
500 - 300 р. до н.е.

Латенська культура — археологічна культура кельтських племен Європи залізної доби. Назва походить від городища Ла-Тен (La Tène) у Швейцарії. 

Основні ознаки

  • Бронзові знаряддя вже не зустрічаються. Розвиваються ковальське, ювелірне й інші ремесла.
  • З’являється гончарне коло.
  • Виникають оппідуми — розташовані на підвищеннях рельєфу укріплені (фортифіковані) племінні центри або притулки. Деякі з них перетворюються в міста.
  • Вдосконалена техніка землеробства — винайдено залізні плужні лемеші, серпи і коси.
  • Розвиток ремесла й торгівлі призвів до поширення подібних форм матеріальної культури в Західній Європі.

Інші пости

Мистецтво

Шандор Мохі – художник з Дерцена.

“Мистецтву Шандора Мохі не може загрожувати забуття! Величезна його творчість – написана та заслужено прикрашена на одній з найвищих полиць трансільванського пантеону. Жоден вітер, політично-соціально-мистецький

Детальніше »
Археологія

Дерценські археологічні знахідки Мустьєрського періоду.

Середній палеоліт, Епоха Муст’є (300 000 – 30 000 р. до н.е.) – характеризується широким розселенням людини у результаті якої палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився майже

Детальніше »